A A A K K K
для людей із порушенням зору
Ковельська районна рада
Волинська область

Історична довідка

Ковельщина в історії України та Волині: за матеріалами Державного архіву Волинської області
Серед багатющої джерельної бази з історії волинського краю чимало документів повідують про історичний, економічний та культурний розвиток Ковельщини.

Ковель і Ковельщина – древні місця Волинського Полісся. Свій початок, як свідчать друковані видання, що зберігаються в нашому архіві, ця земля бере з початку XIV століття. Про це свідчить археологічна карта Волинської губернії за 1901 рік, де міститься інформація про те, що в с. Солотвин в 1891 році знайдено скарб: пражські гроші XIV століття та польські гроші і динари XV - XVI століть, а в с. Грива в 1866 році знайдено 675 срібних монет нідерландських, польських, ризьких, шведських і шотландських XVII віку, а також кілька чеських монет XIV століття.

Детальнішої та повнішої інформації про життя та розвиток Ковельщини в ті далекі часи XIV - XVII століть в архіві немає, але у книзі "Архів князів Сангушків у Славуті" том III за 1432 - 1534 роки, виданій у Львів в 1890 році, є вміщений документ про надання селу Ковелю статусу міста та Магдебурзького права (Брест, 24 грудня 1518 року). В цій же книзі відомості про розподіл острівної землі між Ковелем і Каменем-Каширським, за яку йшла довга боротьба. В 1519 році 16 січня князем Василем Федоровичем Четвертинським від імені короля Сигізмунда ця земля була поділена між князями Василем Михайловичем Ковельським та Андрієм Михайловичем Конторським.

Архівні документи ширше розкривають події XVIII - XX століть. У фонді "Волинська духовна консисторія" (Ф - 35) збереглися клірові відомості церков Ковельського повіту за 1797 - 1911, 1937 роки. В 1797 році в повіті діяла 61 церква. У цих відомостях подано характеристики церков, належність їм земель, будівель, інформація про священиків. В документах цього фонду є відомості про те, що в рік возз`єднання Волині у складі Росії (1795 рік) в м. Голобах налічувалось 90 дворів і 615 жителів. Тут ідеться про бої в 1812 році в селі Уховецьк, в результаті яких частина села була знищена. Якщо в 1800 році в селі було 112 дворів і 596 мешканців, то в 1812 році – 74 двори і 579 мешканців. Уховецьком тоді володів польський шляхтич Каетан Боброницький.

Широкий, детальний історико-статистичний опис церков і приходів Волинської єпархії в т. ч. і Ковельського повіту міститься в п`ятому томі книги Н.І. Теодоровича "Волинь в описах міст, містечок і сіл". Тут відомості про те, що на початку XVI століття на місці м. Ковеля було село Ковле спадкове володіння князя Василя Михайловича Сангушка. Це село разом з іншими сусідніми поселеннями було подароване його батькові Михайлу Сангушкові в кінці XV століття. Першим поселенцем цього села був коваль від чого і пішла йога назва. Князь Василь Михайлович Сангушко будучи старостою Ковельським був і родоначальником князів Сангушко-Ковельських, які існували протягом кількох віків.

В цих книгах можна ознайомитися з історією окремих сіл Ковельщини. Так, маєток в с. Любитів, що був власністю Михайла Білостоцького, в 1570 році був ним розподілений між 4-ма зятями і дочкою Венериною. Між власниками Любитова та феодалами точились постійні чвари. І в 1574 році Володимирський єпископ напав на Любитів та пограбував його жителів, розорав уже засіяні поля.

Через часті заворушення селян, викликані жорстокими утисками панів князь І. Острозький був змушений обміняти Поворськ на маєток Хлопотинь, що належав князю Ф. Сангушку.

Деяку інформацію про Ковельський повіт в XIX столітті можна почерпнути з газет "Волинські губернські відомості", що зберігаються в бібліотеці архіву. Так, в цьому видані за 1860 – 1866, 1868 – 1916 роки вміщені повідомлення про торги на продаж різних товарів. Зокрема для прикладу 15 квітня 1860 року – на торгах виставлялось 2600 відер горілки поміщика с. Сільце Целестина Закашевського за борги Луцькому Домініканському Монастирю на суму 1169 руб. 90 коп. Тут же відомості про злочинність в містах і повітах за 1862 –1868 роки. За цими даними протягом вказаних років в м. Ковель не було скоєно жодного злочину, в повіті – в 1862 році – 2,1863 – 2,1864 –1,1865 – 8,1866 – 13,1987 – 10,1868 – 7 злочинів. Як свідчать публікації в цих газетах в Ковелі в 1868 році було 330 коней, в повіті – 25170 коней. Багата інформація у документах фонду Ковельського магістрату (Ф - 229) за 1812, 1827 – 1862 роки, 511 справ. У цьому фонді циркуляри Генерал-губернатора, протоколи Ковельського міського магістрату з 1839 по 1861 рік, звіт про доходи і витрати міста Ковеля за 1812 рік, справи по позовах римо-католицького духовенства до єврейської общини м. Ковеля про гроші, справа про розгляд пограбування польськими повстанцями продовольчого магазину, справа по звинуваченню Мельницького єврейського товариства в незаконному захороненні на кладовищі раптово померлих євреїв, про розслідування переходу Ковельських міщанок Анни і Євдокії Вітрикових із православного віросповідання в католицьку віру. Тут відомості про пожежу в с. Яйно в 1843 році; книга обліку нерухомого майна в м. Ковелі, що підлягло оподаткуванню, списки рекрутів Ковельського повіту за 1859 - 1862 року, про розтрату казенних грошей, про звинувачення 12 жителів м. Ковеля у порушенні клятви. З документів цього фонду можна дізнатись про пожежу в Ковелі 31 березня 1854 року під час якого згоріло 12 будинків і римо-католицький костел, про розгляд з 4 січня 1857 по 2 березня 1863 року справи по звинуваченню міщанина м. Ковеля Бірвака і міщанина м. Колки Фітельмана в підвищенні цін на продукти і фураж, про видачу міщанам свідоцтв на землю про службовців магістрату. Серед різноманітних документів магістрату цікавими є ревізькі сказки по місту Ковель за 1857 -1862 роки, в яких списки громадян міста по класовій приналежності; прикази Ковельської міської думи про приписку громадян до міщан-християн м. Ковель та їх виписку. В цьому фонді матеріали справи по звинуваченню жителя Мінської губернії Лібермана К. в підпалі будов жителя м. Ковеля брата Лібермана Давида. Досить великий за обсягом фонд "Ковельський повітовий земський суд" за 1797 -1831 роки дальше "Ковельський повітовий суд" за 1831 -1872 роки (Ф - 363). Про судові справи, вироки можна дізнатись з протоколів засідань і рішень суду Судом розглядались цікаві справи: продажу каторгах речей після смерті секретаря Ковельського магістрату Мельникова, справа розглядалась з 1805 по 1815 рік; про присвоєння графинею Петрушевською Теклею земель, що належали мешканцям с. Михновки; справа про звинувачення Пржевацького Костянтина і Басовського Афанасія в святотацтві. В цьому фонді чимало справ про видачу поміщикам свідоцтв про фінансову благонадійність сіл повіту, про розслідування причин смерті мешканців повіту та невідомих осіб, розслідування захвату церковної землі поміщиком Стецьким Модестом і приховування трьох церковних колоколів в с. Радовичі, про здійснення купівлі-продажу землі, майна міщанами; справи про конфіскацію володінь і капіталів, що належали учасниками повстань 1831 та 1863 років. Детальною і досить обширною є інформація про купівлю-продаж міщанами м. Ковеля Грисюком Ароном, Софією Грисюк і іншими землі, що відійшла під будівництво залізної дроги Київ - Брест в 1872 році.

В документах цього фонду міститься інформація про те, що після Вітчизняної війни 1812 року економічне становище Ковеля і повіту залишилось досить тяжким. Поміщики, монастирі, церква, місцеві власті здирали непосильні податки і побори. У 1816 році Луцький монастир жіночого католицького ордена святої Бригітти подав позов у повітовий суд, вимагаючи стягнути 1000 крб. з жителів Ковеля. Йдеться в цих документах і про те, що с. Колодяжне на початку XIX віку належало феодалові Качковському, який змушував селян працювати навіть у неділю.

Певну інформацію про події в Ковелі і повіті можна почерпнути з документів фонду "Ковельський повітовий стряпчий" за 1828 -1868 роки (Ф - 480). Тут іменні списки поміщиків, що мали володіння в Ковельському повіті, рапорти Волинського генерал-губернатора про становище в Ковельському повіті в зв`язку з заворушеннями в Кракові, Галіції і Подільському царстві у 1845 році, статистичні звіти про в`язнів, що знаходились у Ковельській міській тюрмі, справа про проведення ревізії міського майна, рапорти та доповідні Ковельського повітового стряпчого про події, що трапилися в повіті. Фонд "Ковельська повітова земська управа" 1913 -1916 рр. (Ф - 413) містить 97 доповідей Ковельським повітовим земським зборам про створення санітарної організації, про земські пошти, а також журнал цих зборів та кошторис доходів і витрат на 1916 рік.

Дещо про Ковель і Ковельщину можна дізнатись з документів фонду "Луцький обласний суд" за 1901 - 1919 роки (Ф - 49). Цей суд розглядав чимало земельних справ в т. ч. і по Ковельському повіту. Це в основному визнання права власності на землю.

У фонді "Волинська фінансова палата" 1920 - 1939 (Ф - 34) зберігається справа про пивзавод в м. Ковелі, власником якого був Давид Школьник, в якій опис заводу, детальний план його розміщення. Тут книга боржників Ковельського повіту від 02.01.1920 р., листування з Ковельським фінансовим відділом про майнове забезпечення податкової заборгованості громадян, списки громадян м. Ковеля, що погасили борги, рапорти Ковельського фінансового відділу про надходження майнових податків, фінансові звіти ковельського магістрату, звіти гмін і повіту про виконання бюджету. В цьому ж фонді відомості про те, що в 1928 -1929 навчальному році в Ковелі діяла гімназія із спільним навчанням. Польської мови навчала Клара Еріх. Діяла також 3-х класна торгівельна школа.

Розвиток Ковельщини в 30 - 40 роках XX століття можна прослідкувати і по документах фонду "Волинське воєводське управління" (Ф - 46). Тут можна ознайомитись з станом справ в Ковельському старостві та повіті в матеріалах перевірки його повітовим староством, донесеннях магістрату м. Ковеля, протоколах засідань Ковельської гмінної ради, бюджетах гмін Ковельського повіту, планах лісів цього повіту, звітах Ковельських лікарень, матеріалах про регулювання ріки Турії в 1931 році, звітах про призов в армію. В цих документах звіти обласних товариств м. Ковеля, звіти про роботу міського комітету допомоги дітям і молоді міста, реєстраційний журнал сімей-емігрантів Ковельського повіту, листування повіту з воєводським управлінням про будівництво дороги Ковель - Турійськ - Володимир, стан та ремонт дороги, будівництво водоканалу в м. Ковелі, шкіл в селах повіту. Тут інформація про діяльність Ковельської повітової ради самоврядування, протоколи ревізії господарської і фінансової діяльності м. Ковеля в 1937 - 1938 роках, про з`єднання земельних ділянок в селах повіту, технічні матеріали по обміру земель для проведення комасації та парцеляції земель. В цьому фонді документи про реєстрацію культурно-освітнього товариства в м. Ковелі в 1923 році та його статут, дані про друкарні (в 1929 році в Ковелі діяло 3 друкарні). Про бюджет магістрату м. Ковеля та його виконання можна дізнатися із "Звіту про ревізію магістрату м. Ковеля" за 1921 - 1923 роки. В цій же справі – статут про податок від видовищ, прийнятий на засіданні Магістрату 10 жовтня 1922 року. В цьому фонді є документи про відкриття в 1934 році в м. Ковелі кінотеатру, власником якого був Мрочко Павел.

В цьому фонді чимало документів про боротьбу селян Ковельського повіту проти польського гніту в 30-х - 40-х роках XX століття. Так в 1933 -1934 роках в селах повіту: Колодяжному, Волошках, Поворську та інших з`являлися транспаранти, відбувались перестрілки між членами КПЗУ та поліцаями, в дні революційних свят вивішувалися червоні прапори розповсюджувалися листівки.

Про злиденне життя селян села Любитів в 20-х – 30-х роках красномовно говорять факти: 14 куркулів мали 1000 га. землі, і стільки ж мали 305 селянських господарств, які змушені були наймитувати у багатіїв.

В цьому ж фонді відомості про боротьбу поляків з місцевим населенням. Так, в Поворську був створений штаб карателів, які 17 серпня 1932 року стратили 12 активістів, майже 400 селян арештували і відправили в Ковель. Селянам не дозволялось виїзджати за межі своїх сіл, виходити з будинків вночі.

Про бюджет Ковельської міської управи 1886 року, відомості про нарахування податку з нерухомого майна, про звільнення від податку та його списання, а також з матеріалами листування управи з командуванням Ковельського військового гарнізону, про його розміщення можна ознайомитись у фонді "Ковельська міська управа" за 1886 - 1892 роки (Ф - 499). Інформація про кількість мостів на військово-транспортній дорозі "Володимир - Волочиськ - Порицьк" в 1911 році міститься в документах фонду "Володимир-Волинська повітова земська управа" (Ф - 414).

Судові справи: про розслідування скарги селян с. Великий Обзир на утиски їх поміщиками і економами, про захват поміщиком Закашевським ділянки землі Янівської церкви, про розслідування пожару корчми в с. Красна-Воля, про порубку лісу у Голобській волості, та інші розглядались Ковельським земським судом про, що можна дізнатись з однойменного фонду за 1796 — 1858 роки (Ф -483).

В документах фонду "Ковельське повітове поліцейське управління" 1859 - 1872 року (Ф - 478) знаходяться справи про земельні відносини міщан, про стягнення боргів, про розгляд кражі в с. Вулька-Любитівська, про визнання права Юлії Стриковської на частину володіння в с. Грива та інше.

Про набір рекрутів, їх списки можна дізнатись з фонду "Ковельське повітове рекрутське присутствіє" 1837 - 1865 рр. (Ф -365).

Фонд "Ковельське повітове казначейство" 1864 - 1916 роки (Ф - 262) містить відомості про фінансові справи Ковельщини. Тут директивні вказівки Волинської казенної палати, фінансові звіти казначейства, дані про стягнення недоїмок по податках, список платників квартирного податку по м. Ковелю.

Списки офіцерів 9-ої місцевої бригади, директивні вказівки начальника цієї бригади, маршрути Люблінської Армії при маневрах, листування з військовими частинами та штабом Варшавського військового округу, Ковельським повітовим з військових справ присутствієм про стан обліку військовозобов`язаних, проведення мобілізації, перевірку стану здоров`я військовослужбовців, що у фонді "Ковельський повітовий військовий начальник" 1890 – 1916 (Ф - 266) розповідають про військові справи м. Ковеля і повіту.

Коротка інформація про поштово-телеграфний зв`язок міститься у фонді "Ковельське залізничне поштово-телеграфне відділення 4-го відділу перевозки пошт залізною дорогою" (Ф - 457) за 1909 рік, в якому документи з особового складу: списки службовців, відомості на отримання грошей, листування з Ковельською поштово-телеграфною конторою про призначення на посади.

Більш детально і ширше інформація про життя Ковельського повіту в 1920 - 1939 роках зосереджена у фонді "Ковельське повітове староство" (Ф -178). Ці документи інформують про земельні відносини: комасацію, парцеляцію земель повіту; ліквідацію сервітутів; списки вихованців та звіти про діяльність дитячого будинку та приюту для дівчаток в м. Ковелі; звіти про діяльність повітової організації - "Круг господынь военных" та товариство "Польськой матери школьной" товариства "Линас Хацедек" в Ковелі та польського товариства" Добродтности крестьянской", фінансові звіти гмін, особова справа репатріантки Таїсії Волошко, списки мешканців Ковельського повіту, що одержали суду на будівництво, анкетні дані про співробітників Ковельського повітового сеймика.

Справи, списки засуджених, рапорти начальника тюрми про втечі в`язнів, про події в тюрмі, звіти про кількість в`язнів, проект і розрахунки будівництва тюрми в м. Ковелі за 1934 рік, списки звільнених з тюрми, штати тюрми – все це у фонді "Ковельська тюрма Волинського воєводства" 1919 - 1939 рр. (Ф - 281).

Про тяжке становище селян в селах Ковельського повіту красномовно говорять документи фонду "Волинське окружне земельне управління" (Ф - 277) за 1920 - 1939 роки. Після реформи в 1861 році викупні платежі лягли важким тягарем на селянські господарства. Згідно документів цього фонду: "Найкращі землі в с. Поворську були у пана, а все, що було непридатне та далеко від села – наше селянське. Але не всі селяни мали землю . Більшість ішла в наймити – у пана Глембоцького в маєтку працювали. Лютий був пан. Тут не ходи, там не їдь. Зловлять – нагайки. А щоб, скажімо, порибалити або зайця погонити – ми і думати боялися".

В цьому фонді договори Ковельського повітового земельного управління з селянами сіл: Маковище, Березани, Підріжжя та інших на аренду землі в 1922 – 1927 роках. Тут справи про визначення плати за комасацію земель, ліквідацію сервітутів. Фонд "Ковельський шкільний інспекторат" 1921 – 1922 (Ф - 349) містить відомості про прийом, звільнення вчителів та відомості на видачу заробітної плати.

Досить багата інформація про національно-визвольну боротьбу мешканців Ковельщини знаходиться у фондах:
– "Луцький окружний суд" (Ф - 191) за 1931 – 1939 роки в якому в основному судові справи за участь населення у демонстраціях, страйках, приналежність їх до КПЗУ. Тут інформація про те, що в травні 1934 року в Ковелі уряд Польщі проводив процес над 56 членами КПЗУ;
– "Волинська воєводська команда державної поліції"" (Ф - 1) за 1918 - 1939 років. Тут, списки поліцейських Ковельського повіту за 1919 – 1924 роки, списки арештованих по Ковельському повіту, ситуаційні рапорти, інформації Ковельської повітової поліції, список членів комуністичної партії в м. Ковелі в 1924 році. Тут, відомості про те, що комендант Волинського воєводського управління поліції повідомив у Міністерство внутрішніх справ, що в Ковельському повіті члени КПЗУ, відповідно до вказівок з центру, створили організації "Сельроб – єдність". Всі активні члени КПЗУ є водночас активними діячами "Сельроб – єдності". В документах цього фонду інформація про створення Ковельського окружкому КПЗУ на Волинсько-Холмській крайовій конференції в липні 1924 року в м. Луцьку;
– "Прокуратура окружного суду м. Луцька" за 1937 – 1939 роки (Ф - 216). Тут йдеться про розповсюдження комуністичних листівок в м. Ковелі та селах повіту, а також про численні податки (ґрунтовий, маєтковий та інші), про відбування різних повинностей селянами, про конфіскацію їх майна.
"Повітове управління і постерунки державної поліції в Ковельському повіті Волинського воєводства" за 1921 – 1939 роки (Ф -115). В ньому відомості в основному про діяльність членів КПЗУ, КСМЗУ, ОУН, а саме: списки членів цих організацій на території повіту, тексти заборонених українських пісень, донесення постерунків про підпільну діяльність, про розпорядження Ковельської повітової команди, Інформація про "Польсько-німецьке товариство", службові щоденники поліцейських, списки постерунків повіту, ситуаційні рапорти Ковельської повітової поліції, облікові листи іноземців. З цих документів можна довідатись про катастрофу на залізничній дорозі в 1938 році під Ковелем;
– "Спогади членів КПЗУ" (Р - 1261) за 1959 рік. Тут розповіді про утворення осередків КПЗУ та КСЗМУ в 30-х роках в селах: Радошині, Углах, Поповичах, Нужелі, Бруховичах, Старому Мосері, про діяльність організацій "Просвіта" та "Сельроба". З цього ж фонду можна дізнатись про створення в серпні 1940 року та діяльність колгоспу в Голобах. Деяка інформація міститься у фонді "Ковельське відділення російського торгово-промислового банку" 1912 - 1915 рр. (Ф -395), в документах якого циркуляри цього банку та заяви селян, міщан, дворян про відкриття кредитів. Питання земельних відносин висвітлюють документи фондів:
– "Ковельська повітова землевпорядна комісія" 1906 – 1915 (Ф - 263) в яких йдеться про видачу суди селянам для купівлі землі, скарги селян с. Кухари про захват їх землі поміщиком, про виділення церковно-приходській школі в с. Дроздні земельної ділянки, про розділ землі в с. Грабово на хутори, заяви селян на переселення в північно-східні райони Росії, про проведення земельної реформи в селах Гута, Довгоноси, Черемошно та інших, про проведення розділу земель на хутори і отруби. Тут же директивні вказівки головного управління землевпорядкування та землеробства про порядок видачі суд селянам, що виходять на хутори, протоколи засідань землевпорядної комісії, її постанови та звіти, листування з Волинським селянським поземельним банком про покупку земель, поіменні списки дворян і їх прохання про обов`язковий розділ земель селян, книга про проведення розверстання землі в с. Дубова; – "Ковельське повітове земельне управління" за 1922 - 1932 роки (Ф - 402). Фонд містить справи про парцеляцію, комасацію земель в селах повіту та ліквідацію сервітутів.
Відомості по збору податку в Кашівському міщанському товаристві за 1906 рік, списки призовників цього села за 1908 рік, журнал обліку коробочного збору, справа про внесення жителів м. Кашівка в посімейні списки, метричні виписки міщан м. Кашівки Велицької гміни, внесених в призивний список 1914 року – все це в документах фонду "Кашівське міщанське управління Ковельського повіту" за 1906 – 1914 роки (Ф - 213).

Деяку інформацію про Ковель і Ковельщину можна почерпнути з Пам`ятних книг Волинської губернії за 1895, 1901, 1908, 1914 роки, що зберігаються в архіві. Так в кінці XIX ст. в Ковелі стояв 165-тий піхотний полк, командиром якого був полковник Олексій Васильович Федоров. Головою міської думи в м. Ковелі на 1895 рік був полковник у відставці Петро Петрович Чигирин. В складі думи було 33 гласних і секретар, головою міської управи був голова міської думи. В повіті діяли: акцизне управління, повітове казначейство, 2 лісництва, поштово-телеграфна контора, міська лікарня в Ковелі і лікарі: городовий, повітовий, дільничні сільські, ветеринарний лікар при залізничній станції і не перегінному тракті.

Головою Ковельсько-Волинського з`їзду мирових посередників в той час був Петро Антонович Косач, він же був і виконуючий справ повітового предводителя дворянства.

В цих книгах подана досить детальна статистика: про склад мешканців в м. Ковелі і повіті; класова приналежність, віросповідання, національність, відомість про народження і смерть; кількість населення по волостях; про будівлі; про врожаї с/г культур; ціни на робочу силу; про кількість худоби; про видачу торгових свідоцтв; про ремісників, про фабрики і заводи. Так, в м. Ковелі на 1893 рік працювало 3 шкіряні фабрики – 22 працівники, млин – 7 працюючих, пивоварня – 4 працівники, цегельня – 5 працівників.

Тут дані: про кількість пожеж, пожежних частин і їх облаштування; про кількість злочинів; а також список міст і містечок Волинської губернії; поділ повітів на стани, Волинської єпархії – на благочинні округи, відомості про відправку пошти, список залізничних станцій; про аптеки. В Ковелі в той час діяло 2 аптеки. Начальником залізничної станції "Ковель" був міщанин Петро Петрович Гузь, станції "Голоби" – селянин Михайло Терентійович Ізбинський. Ці книги інформують і про те що проведення через Ковель залізниці сприяло його розвитку. Збільшилась кількість жителів Ковеля: в 1863 році мешкало 3646 чол., у 1899 році – 18684 чол.

З цих книг дізнаємось і про те, що в 1878 році в с. Поворськ відкрилось однокласне училище, в якому навчались 51 хлопчик і 7 дівчаток, що не становило навіть половину дітей шкільного віку.

Про події в Ковелі та районі в період фашистської окупації дізнаємось з фонду Волинського обкому партії (1939 – 1941 рр.; 1944 – 1991 рр.) (ф. П - 1). Тут інформація про те, що фашисти створили в Ковелі концтабір , в якому лише з жовтня 1941 по червень 1942 року знищили 12 тис. радянських військовополоненних.

Про героїчну боротьбу селян Ковельщини з німецько-фашистськими загарбниками повідують документи фонду "Колекція спогадів, документів і інших матеріалів про участь трудящих Волині у Великій Вітчизняній війни" за 1947 – 1991 роки (ф. П -597). Тут інформація про те, як підпільники села Колодяжне в серпні 1943 року серед білого дня підірвали поїзд з німецькими офіцерами та пустили під укіс більше 10-ти составів ворога.

Про втрати, що зазнали місто і район та їх жителі в період Великої Вітчизняної війни, розповідають документи фондів: "Архівний відділ Волинського облвиконкому" за 1939 -1941 рр.; 1944 - 1962 рр. (ф. Р - 66) та "Волинська обласна комісія по обліку збитків, нанесених німецько-фашистськими загарбниками народному господарству" за 1944 - 1945 (ф. Р - 164).

Німцями було вбито та закатовано 24 тис. чол. в Ковелі, майже цілком зруйноване місто. Були знищені всі промислові підприємства, розібрано десятки кілометрів залізничної колії, зруйновано 2944 житлових будинків і 2504 господарські будівлі, забрано в селах всіх коней, корів. Загальна сума збитків перевищувала 29 млн. крб.

Після визволення міста зразу почалась відбудова його господарства. Вже на 6-тий день залізнична станція приймала і відправляла поїзди. На 11-тий день приступили до ремонту паровозів. Невдовзі почали працювати пошта, млин, маслозавод, дві пекарні, їдальня. В серпні 1944 року вже було відбудовано 600 житлових будинків, 3 школи. Почали діяти промкомбінат з цехами по обробці шкіри, ковбасним і шевським та артіль "Прогрес". Про це дізнаємось з фонду "Ковельський міськом партії" за 1944 -1991 рр. (ф. П-34).

Про розвиток сільського господарства на території району можна дізнатися з фондів "Волинське обласне управління сільського господарства" за 1939 - 1941 рр. (ф. Р - 32); 1945 - 1992 рр. та "Ковельський районний відділ сільського господарства" за 1940; 1944 - 1953 (ф. Р - 2232). Так, одним із перших в області був організований колгосп в с. Любитові під головуванням С. Шульгача. В колгоспі в 1946 році було 27 коней, 24 корови, 17 свиней, 37 вуликів пасіки. Про післявоєнний розвиток Ковеля і району розповідають документи фондів "Ковельська районна інспектура держстатистики" за 1946 рік (ф. Р - 2217) та "Ковельська міська інспектура держстатистики" за 1945 -1947 роки (ф. Р -1945). Тут дані про відбудову району в післявоєнні роки, склад сільського населення на 1946 рік. На листопад 1944 року в місті Ковелі вже функціонувало 37 підприємств та установ. В цих фондах звіти промислових підприємств, звіти про чисельність населення, про стан освіти, культури, освіти, медицини, житлового будівництва в районні та місті.

Доповнюють цю інформацію документи фондів Ковельських районної та міської, 32 сільських та селищних рад, райкому та міському партії, 133 фонди первинних партійних і комсомольських організацій за 1944 - 1990 роки.

Всі ці фонди в комплексі дають повну інформацію про післявоєнний період розбудови поліського краю – Ковельщини, основні процеси становлення та розвитку промисловості, сільського господарства, соціальної сфери в районні та місті. На сьогодні джерелами комплектування НАФ є понад 80 підприємств, установ, організацій району та біля 30 – міста Ковеля, які розкривають історію та соціально-економічний розвиток Ковельщини у другій половині XX століття.


Джерело: http://kovel.in.ua/ukr/history/istoriya_zag/

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь