Звернення голови Ковельської районної ради Андрія Броїла з нагоди Дня Конституції України
Я — українець. Є у мене право
На рідну мову та свою державу,
На гордий прапор золотисто-синій,
На щастя жити у такій країні.
Я — українець. Право знати маю
Про тих, кого героями вважаю,
Що людство рятували від руїни, —
Синів і дочок, гідних України.
Я — українець. Хочу право мати
Завжди усе, що думаю, казати,
На незалежну та міцну державу,
На все, що гарантовано по праву.
Я — українець. І моє це право
Любити землю горду й величаву,
Та дух свободи набирати в груди.
Я — українець. Був ним, є, і буду!
Шановні жителі Ковельщини, дорогі земляки!
Від себе особисто та від імені депутатського корпусу Ковельської районної ради надсилаю Вам найщиріші вітання з нагоди визначного державного свята – Дня Конституції України. Можна сказати, що це одне з наймолодших державних свят, адже наш основний Закон було ухвалено 24 роки тому, 28 червня 1996 року. Однак варто зауважити, що перша в світі Конституція була і є українською, і їй цьогоріч виповнилося 310 років. Більш відомий цей документ, як Конституція Пилипа Орлика 1710 року. Далі можна було би розвивати цю тему і говорити про те, що ми є справжніми послідовниками і правонаступниками гетьманських правових традицій, адже, ще в той час , у Конституції Пилипа Орлика було передбачено розподіл влади між її гілками на законодавчу, виконавчу і судову зі згадкою про необхідність поваги до Гетьмана. Ще в той час було передбачено повернення української православної церкви у лоно Константинопольського патріархату. Натомість, ми маємо в теперішньому часі те, що кожен президент та правляча політична сила хочуть змінити Конституцію «під себе», ніби забуваючи про те, що саме Конституція України визначає народ носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні. І до цього часу, на жаль, ніхто не питав і не враховував волю українського народу в ключових питаннях розвитку держави та країни.
Сьогодні, найдемократичніша Конституція України 1996 року, піддається тиску в першу чергу щодо перегляду намірів децентралізації. Чи не одне з основних завоювань – визнання і гарантування місцевого самоврядування натепер знову ревізується, адже об’єднані територіальні громади знову хочуть поставити у залежність та підпорядкування місцевим державним адміністраціям. Це прямо суперечить конституційним засадам поділу влади на гілки, адже виконавчу владу хочуть наділити повноваженнями нагляду за дотриманням законодавства органами місцевого самоврядування зупиненням їх рішень. Але для цього існує правоохоронна система і суд. Зрештою, в Конституції 1996 року закріплено правовий статус української мови, а тому, будь які інші інсинуації стосовно цього питання окремих теперішніх політиків є неприпустимими.
Сучасники пам’ятають «конституційну ніч 1996 року», але хочеться аби за ніччю настав світанок і день, а не суцільна темрява, авторитаризм та беззаконня.
Насамкінець хочу побажати аби у кожного з нас було усвідомлення особистої відповідальності за конституційні процеси державотворення. Аби кожен з нас не тільки у дні державних свят, а повсякчас пам’ятав про тих героїв, які віддали своє життя за незалежність української держави та утвердження демократії і законності, аби ми шанували сучасних захисників територіальної цілісності України. Вірмо в те, що з Божою поміччю, у нас буде реальне забезпечення Конституційних прав і свобод людини і громадянина, зміцнення добробуту наших родин. Бажаю Вам здоров’я, щастя і віри у світле майбутнє України.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
