Ніколи знову
ВОЛИНСЬКА ТРАГЕДІЯ 1943року – один із кривавих епізодів українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни на Волині. Цьогоріч минає 80 років від тих страшних подій, під час яких гинуло цивільне населення і польської і української нації. Це болюча незагойна рана для обох народів. Сьогодні ще рано говорити про те, що всі деталі цього конфлікту з’ясовані, але однозначно можна сказати, що процес примирення розпочався. І розпочався він ще понад двадцять років тому за сприяння кардинала УГКЦ Любомира Гузара, та РКЦ Юзефа Глемпа. Вони назвали формулу примирення: «вміти прощати і говорити правду». Саме в ці дні в Україні вшановують пам'ять жертв Волинської трагедії, наголошуючи, що відповідальність за масові вбивства поляків і українців на Волині несуть обидві сторони, а також ті сили, які контролювали ці території під час Другої світової війни. Не оминули вищезгадані події восьмидесятирічної давності і Ковельщину. Тож учора заступник голови районної ради Андрій Броїло разом із заступником Колодяжненського сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Петром Оксентюком, заступником голови районної державної адміністрації Сергієм Самойленком а також головою громадської організації «Товариство польської культури в місті Ковелі» Анатолієм Геркою поклали квіти до тематичних пам’ятних знаків на території Колодяжненської громади та вшанували памʼять невинних жертв конфлікту. Зокрема побували біля храму у селі Гончий Брід де споруджено Пам’ятний знак, на плитах якого викарбувані прізвища та імена вбитих жителів сіл Гончий Брід, Дроздні, Рокитниця, Пересіка, Волошки, селища Голоби та міста Ковеля, біля символічного монумента, у вигляді хреста, у Білашеві, що споруджений у пам'ять про мирних жителів сіл Білашева,Грушівки, Іванівки, Перкович, що також стали жертвами конфлікту, римо-католицькому цвинтарі у Засмиках, а також біля памʼятника загиблим односельчанам, що на кладовищі у Грушівці. Посадовці поклали корзини квітів та схилили голови у скорботі за загиблими у ті роки.
